Перейти к содержимому


Трудовые споры


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 3

#1 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 25 384 сообщений

10 Октябрь 2019 - 14:46

Как правильно уволить работника за прогул, чтобы избежать штрафов при проверках инспекцией Гоструда и у работника не было шансов восстановиться на работе через суд.

Ошибки, которые выявлялись во время Проверок инспекцией Гоструда:
1) работник не был ознакомлен с приказом об увольнении за прогул;
2) работник был уволен позже, чем через месяц, со дня совершения прогула:
3) работник был уволен за прогул во время: ежегодного отпуска, болезни, нахождение в командировке;
4) за один день прогула (одно нарушение трудовой дисциплины) к работнику применили одновременно два взыскания (выговор и увольнение за прогул).
Инспекция Гоструда при проверках предприятий выявляла такие ошибки и штрафовала предприятия за эти нарушения в 2019 г. в размере 4 173 грн. согласно абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗоТ.
Кроме того, инспекция Гоструда за эти нарушения штрафовала должностных лиц предприятий в 2019 г. в размере 1 700 грн. (согласно ч. 1 ст. 41 КоАП).
В соответствие с п. 4 ст. 40 КЗоТ трудовой договор можно расторгнуть по инициативе работодателя (предприятия) в случае прогула, в том числе отсутствия на работе работника более трех часов в течение рабочего дня без уважительных причин.
Согласно Разъяснению Минюста от 01.02.2011 г. невыход на работу в связи с самовольным использованием работником отпуска, отгулов за отработанные ранее дни, оставление работы без предупреждения работодателя (предприятия) признаются прогулом и могут быть причиной увольнения работника.
Согласно ст. 147 за нарушение трудовой дисциплины к работнику может быть применено взыскание в виде выговора или увольнения.
В соответствие с ч. 2 ст. 149 за каждое нарушение трудовой дисциплины к работнику может быть применено только одно взыскание (или выговор или увольнение).
Согласно ч. 1 ст. 149 КЗоТ перед применением дисциплинарного взыскания (в том числе увольнения за прогул) работодатель (предприятие) должен потребовать от нарушителя трудовой дисциплины (прогульщика) письменные объяснения.
Увольнение за прогул объявляется в приказе и сообщается работнику под расписку (работник в приказе об увольнение ставит подпись о том, что ознакомлен ).
Необходимо помнить, что согласно ст. 148 КЗоТ увольнение за прогул применяется работодателем (предприятием) не позднее одного месяцасо дня выявления прогула.
Согласно Определению Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел от 27.04.2011 г. № 6-7490св11 не может считаться прогулом отсутствие работника на рабочем месте, если работник не оставил местонахождение предприятия, он не может быть уволен по п. 4 ст. 40 КЗоТ.
Необходимо помнить, что при увольнении работника за прогул, должны быть документальные подтверждения того, что работник совершил прогул без уважительной причины.
Факт отсутствия работника оформляется докладной запиской (например, о невыходе на работу или безосновательное оставление территории предприятия) и Актом об отсутствии работника на предприятии без уважительных причин. Акт является основанием для приказа об увольнении за прогул.
Если работник, уволенный за прогул, решит восстановиться на работе через суд, то докладная записка, акт об отсутствии работника и объяснения работника будут важными доказательствами предприятия, подтверждающими правомерность увольнения работника.
Материал подготовил начальник департамента судебной практики концерна "Фортекс" Кузьмин Юрий Павлович.

 


  • 3

#2 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 25 384 сообщений

23 Октябрь 2019 - 08:09

Распространенные ошибки при приеме на работу и увольнении несовершеннолетнего. Размеры штрафов.
Типичные нарушения, которые выявлялись во время проверок инспекцией Гоструда:
1) предприятие приняло на работу несовершеннолетнего без медицинского осмотра (на предприятии отсутствовали документы, подтверждающие прохождение несовершеннолетним медосмотра);
2) предприятие приняло на работу пятнадцатилетнего ребенка без письменного согласия одного из родителей;
3) отсутствовало письменное согласие районной (городской) службы по делам детей на увольнение несовершеннолетнего работника (до 18 лет).
За указанные нарушения инспекция Гоструда, как правило, штрафовало предприятия в 2019 г. в размере 4 173 грн. согласно абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗоТ.
Кроме того, инспекция Гоструда за эти нарушения штрафовало должностных лиц предприятий в 2019 г. в размере 1 700 грн. (согласно ч. 1 ст. 41 КоАП).
В соответствие со ст. 21 Закона «Об охране детства» возраст, с которого допускается прием ребенка на работу, составляет 16 лет. Дети, достигшие 15-летнего возраста, могут приниматься на работу, не наносящую ущерб их здоровью и учебе, с согласия одного из родителей или лица, заменяющего родителей.
Согласно ч. 2, ст. 11 Закона «Об охране труда» несовершеннолетние принимаются на работу только после предварительного медицинского осмотра.
В соответствие со ст. 188 КЗоТ не допускается прием на работу лиц моложе шестнадцати лет. С согласия одного из родителей или лица, его заменяющего, могут, как исключение, приниматься на работу лица, достигшие пятнадцати лет.
Согласно ст. 198 КЗоТ увольнение работников моложе восемнадцати лет по инициативе собственника (работодателя) допускается, только с согласия районной (городской) службы по делам детей.
Материал подготовил начальник департамента судебной практики концерна "Фортекс" Кузьмин Юрий Павлович.

  • 1

#3 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 25 384 сообщений

13 Январь 2020 - 12:17

З 1 січня 2020 року Державна служба України з питань праці виходить з першими інспекційними перевірками бізнесу за новими правилами. Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» № 1132 від 04.12.2019 р. Новий порядок проведення інспекції бізнесу не передбачає попереднього попередження про планові перевірки. Таким чином, інспектор може приходити з перевіркою без попередження в будь-який день та час. Постановою передбачено такі причини для перевірки без попередження: звернення працівника, права якого були порушені; рішення суду; невиконання попереднього припису; по інформації Податкової служби, Пенсійного фонду, Державної служби статистики та інших органів.

Взято з оригінальної статті на LegalHub: https://legalhub.onl...BdcS_4FZyifh8VA


  • 1

#4 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 25 384 сообщений

04 Февраль 2020 - 09:51

Андрей Тамошюнас

«ІНСПЕКЦІЇ» ДЕРЖПРАЦІ З 0⃣2⃣.0⃣2⃣.2⃣0⃣
що потрібно знати та як відбиватись

1. «Новий» Порядок = «старі» правила = ті ж претензії
2. Підстава «інспекції» – що за доручення прем’єр-міністра?
3. Якщо приходять «командою» …
4. Про час візитів: цілодобово чи ні?!
5. Про право проходити у будь-які приміщення
6. «Дозвільні» документи на інспектування
7. Правила надання документів на інспектування
8. Аудіо-, фото- та відео фіксація інспектувань
9. Відбір пояснень у керівника/робітників
10. Інструктаж людей (керівника, робітників, виконавців)
11. Зменшення "трудових" штрафів
12. НЕДОПУСК: підстави та "ціна питання"
P.s. Анекдот в тему )

1⃣ «Новий» Порядок = «старі» правила = ті ж претензії
1.1. За неповні 3 роки постанова КМУ №1132 представляє собою третю «зміну» порядку проведення інспекційних відвідувань органами Держпраці (до цього були постанови КМУ №295 від 26.04.2017р. та №823 від 21.08.2019р).
Однак, не дивлячись на таку КМУшну «мобільність», самі правила проведення «інспекцій» практично не мінялись. Дивіться самі:
- положення частини 2 ст.19 Конституції (органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) з 1996 року і по теперішній час має первинну редакцію
- Конвенція МОТ №81 є незмінною з 2006 року
- приписи ЗУ №877 суттєво редагувались ще у 2016 році – при цьому, абз.7 ст.3 Закону (здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом) не змінювався з 2014 року!
- постанови ж КМУ №295, №823, №1132 (ні поодинці, ні втрьох), на щастя, статусу закону як не мали, так і не мають, а відповідно і не можуть змінювати «порядки/підстави», прописані у Конституції, Конвенції та законі.
1.2. При цьому, постанову КМУ №295 визнано судом незаконною та нечинною ще у середині минулого року (див. справу №826/8917/17).
Більше того, попередній склад КМУ встиг прийняти постанову від 21 серпня 2019 року № 823, але з порушенням ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (більш детально за посиланням http://www.drs.gov.u...uvaty-postano…/).
Тому і до змін, які внесені до вказаної «законної» постанови постановою КМУ №1132, також величезні питання щодо їх правомірності!

2⃣ Підстава «інспекції» – що за доручення прем’єр-міністра?
Інтернет «кишить» інфою про доручення прем’єра про вжиття заходів щодо детінізації зайнятості у сфері торгівлі товарами та послугами (від 22.01.2020р. №2312/0/1-20).
А його (текст самого доручення, а не прем’єра) хтось взагалі бачив?
У зв’язку із цим виникає ряд запитань:
- яким органам доручено проводити контрольні заходи?!
- у яких формах такі заходи повинні здіснюватись (перевірки та/або інспекційні відвідування або інші)?
- постанова КМУ – це не закон, а ч.1 ст.6 ЗУ №877 щодо вказаної підстави «детінізації» має додаткові вимоги (див. текст закону) – чи дотримані вони?

3⃣ Якщо приходять «командою» …
(Держпраці, ДПС, поліція, органи місцевого самоврядування, ПФУ …)
Перш за все не потрібно панікувати! Кількість – далеко не завжди означає якість та законність! Головне пам'ятати, що на кожного такого учасника «команди» поширюються також норми його профільного закону (на Держпраці – ЗУ №877 + Конвенція МОТ №81, на поліцію – ЗУ «Про національну поліцію», на податківців – ПКУ, на органи місцевого самоврядування (ОМС) – ЗУ «Про місцеве самоврядування» + ЗУ №877, на ПФУ – ЗУ «Про ЄСВ …» + ЗУ 877)
ДЕРЖПРАЦя – див. п.1 даного посту!
ПОЛІЦІЯ – можуть залучатися тільки «за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці» (п.п.4) п.10 Постанови №1132). Однак, це не означає, що полицейські мають право приймати участь в самій перевірці/инспектуванні - на них в полному обсязі розповсюджується дія ст.23 ЗУ «Про нацполіцію»
ПОДАТКІВЦІ - у податківців нема такої підстави для перевірки, як доручення прем’єр-міністра. Так що, відкриваєте ПКУ (ст.78 та ст.80) та перевіряєте їх на профпригодність. Правовими підставами для перевірок в данному випадку повинні бути п.п.78.1.13. п.78.1. ст.78 або п.п.80.2.7. п.80.2. ст.80 ПКУ.
ПФУ – п.2 ч.1 ст.13-1 ЗУ «Про ЄСВ» - можуть лише «брати участь у планових перевірках, які проводяться органами доходів і зборів». Крім того, на сьогодні органи ПФУ не перевіряють безпосередньо дотримання трудового законодавства роботодавцями (лише обмінюються інформацією з органами Держпраці та ДПС).
ОМС - не наділені повноваженнями на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю (більш детально у справі № 826/8917/17).

4⃣ Про час візитів: цілодобово чи ні?!
4.1. З одного боку, пункт а) частини 1 ст.12 Конвенції №81 дійсно говорить про право інспектора «в будь-який час доби проходити на будь-яке підприємство».
Однак, інша її норма обмежує таке право проходу в будь-які приміщення виключно денним часом (п. «b» ч.1 ст.12 Конвенції). А як відомо, день являє собою проміжок часу від сходу до заходу сонця))) І зверніть увагу, мова йде про підприємства (про ФОПів мовчок)
4.2. Доцільно встановити у правилах ВТР або у коллективному договорі режим роботи СГ – така міра повністю узгоджуєтья з ч.3 ст.4 ЗУ №877 ( контрольні заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку).
І не забувайте тримати двері на замку у неробочій час! )

5⃣ Про право проходити у будь-які приміщення
В даному випадку доцільно нагадати про наступне:
- ст.30 Конституції України - «Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.».
- ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 р. № ETS N 005 - право на недоторканість житла;
- згідно численної практики ЄСПЛ під «житлом» розуміється не тільки формально визначене місце для проживання фізичних осіб, а також і будь-яке володіння юридичної особи — офіси, торгові приміщення, склади і т.д. (рішення ЄСПЛ від 16.04.2002р. по справі «Компанія "Кола Ест" та інші проти Франції»).
Так що, як-то кажуть, думайТЄ самі…

6⃣ «Дозвільні» документи на інспектування
6.1. Мінімальний набір: «службове посвідчення + направлення», хоча дуже часто ДЕРЖПРАЦівники впевнені, що достатньо лише службового посвідчення
Максимальний набір (для сміливих СГ): «службове посвідчення + наказ + направлення + підстава проведення заходу», опираючись на наступне:
- Конвенція МОТ N81 містить згадку про докуменТИ (а не про докуменТ), що засвідчують повноваження інспекторів держпраці, не конкретизуючи їх + очевидно, що службове посвідчення жодним чином не може засвідчувати наявність повноважень на проведення конкретного інспекційного заходу!
- ч.3 ст.6 – СГ повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) …
- ч.1, ч.2 ст.7 ЗУ №877 – для здійснення заходу контролю видається наказ (рішення, розпорядження), на підставі якого оформляється посвідчення (направлення).
6.2. Коли пред’являються/надаються?
Згідно п.8 Постанови №1132:
- службове посвідчення - під час проведення «інспекції»
- копію направлення - перед підписанням «інспекційного» акту (при цьому, ігнорування цієї вимоги не є підставою для не допуску згідно Постанови №1132)
У свою чергу, відповідно до ч.5 ст.7 ЗУ №877:
- перед початком здійснення заходу інспектори зобов'язані пред'явити посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати СГ копію посвідчення (направлення).
В даному випадку лише варто нагадати, що постанова КМУ не має силу закону!
6.3. Що в документах необхідно перевіряти (найбільш розповсюджені недоліки)
- в порушення ч.3 ст.7 ЗУ №877 у направленні не зазначається тип заходу (плановий/позаплановий) - самий ходовий недолік!!!
- в порушення ч.3 ст.7 ЗУ №877 у направленні не міститься перелік питань, щодо яких буде здійснюватися
державний нагляд (контроль).
- в порушення ч.3 ст.7 ЗУ №877 у направленні не зазначається дати початку і закінчення заходу – рідко, але теж зустрічається;
- в порушення абз.7 ст.3, ч.3 ст.7 ЗУ №877 у направленні не містяться підстави для здійснення заходу – повинні міститись як фактичні підстави (тобто посилання на реквізити доручення прем’єр-міністра… та правові підстави – пункти, частини, статті ЗУ №877, а не постанови КМУ №…., яка не може визначати підстави та порядок здійснення заходів).
+ «дозвільні» документи повинні бути виписані на конкретного суб’єкта інспектування, а не на групу осіб або ж об’єктів (перевірка контейнера – це обшук, а не інспекційне відвідування ))) ) – див.ч.1, ч.3 ст.7 ЗУ №877

7⃣ Правила надання документів на інспектування
7.1. «Інспекція» повинна проводитись на підставі оригіналів документів
При цьому, документи повинні надаватись тільки під час здійснення заходу контролю (ст.11 ЗУ №877) для ознайомлення за місцем проведення «інспекційного відвідування» (тобто вимога щодо доставлення їх до органу держпраці є неправомірною).
6.2. Стосовно об’єму документів
Перевіряються тільки документи, «ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці» (п.п.с) п.1 ст.12 Конвенції №81). Отже, якщо ви сумніваєтесь, то маєте повне право уточнити у інспекторів яким саме НПА з питань умов праці передбачено ведення та надання того чи іншого документа (ст.19 ЗУ №877).
Також не забуваємо про те, що СГ зобов’язаний надати документи «в обсязі, який він вважає необхідним» (ст.11 ЗУ №877).
При цьому, документи доцільно надавати лише після пред’явлення інспекторами своїх «дозвільних» документів – справа в тому, що раніше мали місце масові випадки приходу перевіряльників з пустими бланками, на яких мались лише печатки (тобто заповнювали їх від руки вже після того, як СГ надавав свої документи) … і не факт, що сьогодні буде інакше!
7.2. «Втрата» документів – не кращий спосіб избежать інспектування. Якщо раніше (п.16 та п.18 постанови КМУ №295) була передбачена можливість зупинення контрольного заходу та надання часу для поновлення документів, то на сьогодні такої можливості нема!
Стосовно податківців ситуація інша - див. п.44.5. ст.44 НКУ!
7.3. Щодо надання копій документів
Постанова №1132 (п.п.2) п.10, п.11) надає право інспекторам отримувати завірені копії документів. У свою чергу, статті 8, 11 ЗУ №877 та ст.12 Конвенції №81 говорять лише про обов’язки СГ надавати в рамках контрольних заходів документи (а не їх копії). Більше того, все та ж ст.12 Конвенції №81 говорить про право інспекторів «знімати копії з таких документів або робити з них витяги» (у свою чергу, «дзеркального» обов’язку СГ не передбачено) та умовчує про їх завіряння СГ!

8⃣ Аудіо-, фото- та відео фіксація інспектувань
8.1. СГ можна (ч.8 ст.4 ЗУ №877) та потрібно здійснювати фіксацію проведення інспекційного відвідування вказаними засобами. Перш за все це стримуватиме інспектора від протиправної поведінки.
При цьому, рекомендується розмістити на вході в офіс на видному місці попереджувальні таблички на кшталт "Увага! Ведеться відеоспостереження!" і під час прибуття незваних гостей відразу звертати їхню увагу на цей напис. Також доцільно завчасно визначити наказом працівника/представника, який фіксуватиме хід інспектування.
8.2. Інспектори також уповноважені застосовувати засоби аудіо- та/або відеофіксації (ч.8 ст.4 ЗУ №877).
Але деякі СГ намагаються забороняти інспекторам застосовувати відеопристрої, аргументуючи це наступним:
- незаконність «візиту» Держпраці (про це в інших пунктах посту)
- ст.307 ЦКУ (за загальним правилом фізособа може бути знята на фото-, кіно-, теле- або відеоплівку лише за її згодою. А зйомка без згоди особи не допускається) – але вказана стаття містить і виключення щодо «випадків, встановлених законом» (а «законом» в даному випадку виступає все та ж ч.8 ст.4 ЗУ №877). Отже, застосовувати таку «заборону» необхідно обережно, щоб не нарватись на штраф за «створення перешкод у проведенні перевірки» (ст.265 КЗпП).
- Закон №877 та п.10 постанови КМУ №1132 надають право фіксувати проведення інспекційного відвідуваннязасобами аудіо-, фото- та відеотехніки тільки інспекторам праці – на практиці ж у багатьох випадках це здійснюють інші особи (або ДПС, або поліцейські, або …)
- конвенція №81 не наділяє правом фото/відео фіксації, а згідно ч.5 ст.2 ЗУ №877 положення ч.8 ст.4 ЗУ №877 повинні виконуватись Держпраці з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (тобто Конвенцією №81)
- відеофіксація здійснюється на «невідомий пристрій» + закон не дозволяє органам Держпраці здійснювати відеофіксацію на особисті мобільні телефони інспекторів
- про проведення відеозйомки СГ не було повідомлено, що є порушенням прав особи та порушенням таких основних принципів державного нагляду, як відкритість, прозорість, плановість, системність (ст.3 ЗУ №877) (http://reyestr.court...Review/84893119)
Також потрібно пам’ятати, що дуже часто інспектори Держпраці самі допускають процедурні порушення, які також можуть підтверджуватись таким відео.

9⃣ Відбір пояснень у керівника/робітників
Постанова КМУ №1132 передбачає улюблене право інспекторів держпраці (п.п.3) п.10 ):
« наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення». Однак, на щастя, законодавчі акти дозволяють сміливим СГ впевнено протистояти ДЕРЖПРАЦівникам:
- на противагу приводимо аналогічну норму зі статті 12 Конвенції №81:
«i) наодинці або в присутності свідків допитувати
роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм»
Отже, більш сильніший НПА дозволяє допитувати лише «роботодавця або персонал підприємства», тобто про «інших осіб» КМУ вигадав. До того ж, мови не йде і про «персонал» ФОПів )
- у будь-якому випадку, «наодинці» не скасовує дію ст.59 Конституції України – так що, вимагайте адвоката і чим голосніше, тим краще )
- питання можуть стосуватись тільки «застосування правових норм» (у порядку КМУ говориться про законодавство про працю) – щось на кшталт безкоштовної юридичної консультації для Держпраці ) отже, на питання, що стосуються діяльності СГ, можна реагувати коли вам це вигідно!
- стаття 11 ЗУ №877 зобов’язує СГ надавати пояснення в об’ємі, який він (а не орган Держпраці) вважає необхідним + законами не передбачено обов’язку надавати письмові пояснення (значить цілком м.б. достатньо усних, а письмові – на ваш погляд);
- мовчання ≠ створення перешкод у проведенні перевірки / відвідування (ст.63 Конституции).
Отже, ідеальна формула захисту: «мовчання + вимога адвоката» (ст.63 + ст.59 Конституції)!

1⃣0⃣ Інструктаж людей (керівника, робітників, виконавців)
10.1. Головне правило – більше всього проблем від людського фактору … тому людей потрібно готувати!
10.2. Систематичне проведення інструктажів (ідеально – 1-2 рази на місяць)
4 прості, але важливі поради
1) Кращий захист – це напад мовчання!
Основний меседж: «Відповідальність за мовчання не передбачена!!!» Але «… все, що ви скажете, а тим більше напишете, може торкнутися і кожного з вас!»
2) «Пам’ятайте, хто ви»
Кожний співробітник повинен знати свій функціонал та суть взаємовідносин з підприємством/ФОПом (ТД/ЦПД, дата укладання та строк, розмір винагороди, вид робіт/послуг/обов’язків і т.д.).
Але говорити про це вголос – тільки у присутності адвоката!
3) «Ми – одна команда»
Кожен повинен відчувати себе частиною єдиного захисного механізму і знати свою роль (хто повідомляє керівнику про візит, хто дзвонить адвокату, хто включає відеокамеру і знімає, хто спілкується з перевіряючими до приходу керівника / адвоката і т.д.).
Узгоджені дії колективу часто дисциплінують візитерів і рятують від більших проблем!
4) «Всі під захистом, але ж і ви допомагайте …»
Чисті психологія - людина, яка знає, що її не кинуть, відплатить вам тим же! При проведенні інструктажів обов'язково акцентуйте увагу на даному аспекті - адвокат захищатиме всіх співробітників, а не обраних, але для цього зі свого боку кожен співробітник повинен допомагати власнику (дотриманням перших трьох порад)!

1⃣1⃣ Зменшення "трудових" штрафів
З набранням чинності ЗУ №378 (http://www.golos.com.ua/article/327077) «вартість» штрафів має наступний вигляд:
Недопуск (створення перешкод) до перевірки з питань «незадекларованої праці» - штраф у розмірі 16 МЗП = 75 568 грн. (було 100 МЗП);
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення ТД – для «неєдинників» штраф у розмірі 10 МЗП = 47 230 грн. (повторно протягом 2х років – 30 МЗП); у відношенні ЄП на І-ІІІ групах – попередження (повторно – 30 МЗП).
Дану аріфметику також варто мати на увазі при прийнятті рішень в контексті захисту інтересів СГ!

1⃣2⃣ НЕДОПУСК: підстави та ціна питання
ПІДСТАВИ ДЛЯ НЕДОПУСКУ:
- не вручили/склали з порушеннями «дозвільні» документи (див. п.6 даного посту)
- не внесли запис про здійснення «інспектування» до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (ч.12 ст.4 + ст.10 ЗУ №877)
- відсутність спеціального закону про Держпраці, а положення ЗУ 877 (і зокрема, ст.6) повинні застосовуватись виключно з урахуванням особливостей, визначених «спеціальним» законом + конвенція МОТ №81 не передбачає підстав для здійснення «інспектувань»
- відсутня затверджена органом державного нагляду (контролю) уніфікована форма акта з переліком питань, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 342 від 10.06.2018р. (абз. 5 ч. 1 ст. 10 Закону № 877). В даному випадку Держпраці посилається на наказ Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1338, яким визначено форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю на виконання недіючої на сьогодні Постанови № 295 замість того, аби визначити уніфіковану форму акта на підставі Закону п.6 № 877.
- інспекційне відвідування ≠ перевірка
Існує позиція, що це різні форми заходів нагляду (контролю)! Базується вона на тому, що ст.265 КЗпП говорить про перевірки, а ЗУ №877 (ч.3 ст.7) розділяє перевірки та інспектування! Допомогти в данному випадку може і деяка судова практика (див. наприклад, http://reyestr.court...Review/80977651, http://reyestr.court...Review/74256778)
Але, об’єктивності заради варто відмітити, що така позиція є дещо слабуватою!

«ЦІНА ПИТАННЯ»
- про суми нових штрафів за законом №378 ми говорили у п.10 посту. Звідси вже деякі розмірковують над тактикою своєї «трудової» поведінки (наприклад, у СГ-платників ЄП 1-3 груп є одна «рятівна» спроба, але не варто забувати в таких випадках і про наявність ст.41 КУпАП, ст.ст.372, 375 КК.
Тому, деякі економлять гроші шляхом недопуску і реєстрації нової компанії у випадках відсутності на підприємстві дорогих активів, ТМ, ліцензії та інших дозвільних документів, зобов'язань перед контрагентами (в т.ч. іноземними).
- перевірка додержання законодавства про працю ≠ перевірка виявлення порушень щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення ТД
Тобто якщо предмет перевірки звучить так, як в першому варіанті, то штраф за недопуск = 3 МЗП, а не 16 МЗП ) (як приклад див. справу №0440/6489/18)
+ 1 жартівлива порада (з мережі інтернет)
«Відвернути увагу від інспекційного відвідування - нанести легкі тілесні ушкодження інспектору і заплатити штраф 850 грн. за ст.125 КК »
Звичайно розмір штрафу не можна порівняти з наслідками за недопуск, але так поступати ми не радимо з відомих причин! )

P.s. Анекдот в тему:
"Перша перевірка почалася зі слів:" День добрий, ми з перевіркою". Далі темрява і стаття за легкі тілесні." - вкрав у інеті )


  • 0