Про долар
Сьогодні о 08:433013131
Десь три роки тому слідкувати за зростанням долара на кожні 10 копійок було трендом. Сьогодні ж це непопулярна тема. Хто щось про це скаже – той ворог, агент Кремля, врєдітєль. Але я напишу дещо.
Поки Порошенко втирає про "найважче вже позаду" і "2017 – рік економічного зростання", а Гройсман розповідає вже другий місяць про свою мінімалку 3200, деякі українці займаються срачами щодо "Дождя", мови, призову, Лещенка, Савченко, а інші воюють на Донбасі – долар повільно росте. А з ним і ціни. В маршрутках піднімають вартість проїзду, дорожчає бензин, збільшується вартість навіть стоянок. Мінімалка зросла, треба зарплату збільшувати, тому і платіть більше навіть за консьєржа.
В деяких обмінниках 1 бакс вже торгують за 29 гривень.
Роки три тому за таке б Янукович і компанія тікали б в Ростов зі швидкістю світла. А сьогодні людям у своїй більшості вже неважливо, який курс. Дійсно, я сам тривалий час не звертав на нього уваги. Ні, не через крики "не треба розхитувати ситуацію" і "рука Кремля". Бо банально, немає відчуття, що можливо щось змінити. Навіть розумієш, що це не найбільш важлива проблема. Але коли Гонтарева, Порошенко і Гройсман постійно з екранів ТБ розповідають про реформи і перемоги, і стабільний курс, неможливо не звернути увагу на нього. Бо відчуття якесь, що тебе постійно обкрадають.
А ще квитанції за квартплату приходять дійсно "веселі"… І все б нормально було тут, якби не розслідування того, як формуються ціни, якби не "Роттердам". І не розуміння, що ці гроші йдуть в кишеню Ахметову і Ко, а не на нові дороги, які кредитують європейці. Я б залюбки платив би спокійно, якби знав, що гроші йдуть туди, куди треба, а не рятують бізнес одного донецького пацюка.
Нереальна кількість знайомих валить з країни. І ти розумієш, що можеш теж бути одним із них разом з родиною. А так не хочеться, бо такої краси, як тут, на рідній землі, банально не бачив. Тримаємося. Вони ж в Авдіївській промці тримаються. Значить надія є, десь глибоко вона ще жива. Що далі? А далі потрібно якомога швидше шукати альтернативу, якщо це можливо. І робити все, щоб наші діти жили краще. Бо наше покоління відгрібає, з цим потрібно змиритися. Або валити звідси.