Сообщений в теме: 90

[Богдан]

Оновлений Верховний Суд України виніс своє чергове рішення щодо відшкодування шкоди потерпілому, який постраждав внаслідок ДТП у справі № 344/10730/15-ц

 

Так, суд в цьому питання вирішив наступне:

 

Визнати безпідставним доводи відповідача про те, що:

 

1) нести відповідальність за шкоду має страховик, якому він сплачує страхові внески;

 

2) позивач є неналежним, оскільки не є власником пошкодженого автомобіля.

 

Позивач керував автомобілем на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, що згідно зі статтями 395, 396, 1166, 1187 ЦК України, пункту 2.2 Правил дорожнього руху дає йому право захищати своє речове право та вимагати відшкодування завданої шкоди. А відповідач не спростував презумпцію вини завдавача шкоди.

 

При цьому особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

 

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

 

Отже, якщо особа постраждала в ДТП, їй необхідно через свого представника, адвоката, звернутися до суду чи в кримінальному, чи в цивільному провадженні та довести обґрунтовану суму, яка підлягає відшкодуванню.

 

Адвокат Сергій Гула

[Богдан]

Постановлением от 18 декабря 2017 г. № 1104 Кабмин определил перечень органов государственного надзора (контроля), на которые не распространяется действие Закона Украины “О временных особенности осуществления мероприятий государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности”, а именно:

      

Національний банк

Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення

НКРЕКП та її територіальні органи

НКЦПФР та її територіальні органи

Антимонопольний комітет та його територіальні відділення

Державіаслужба

Держархбудінспекція та її територіальні органи

Держатомрегулювання та її територіальні органи

Держаудитслужба  та її територіальні органи

Держекоінспекція та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки)

Держекспортконтроль

Держлікслужба та її територіальні органи

Адміністрація Держспецзв’язку та її територіальні органи

Мінприроди

Держгеонадра

Держгеокадастр та його територіальні органи

Держпраці та її територіальні органи

Держпродспоживслужба та її територіальні органи (в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин)

ДСНС та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об’єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об’єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об’єктів та об’єктів висотного будівництва)

ДФС та її територіальні органи

Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад

Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю)

Органи державного ринкового нагляду у межах сфер своєї відповідальності, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд” (Офіційний вісник України, 2017 р., №  50, ст. 1550).

Постановление вступает в силу со дня его опубликования и действует до 31 декабря 2018 включительно.

[Богдан]

[Богдан]

Якщо в запиті органу контролю про надання інформації чітко не зазначено підстави для його направлення, платник звільняється від обов’язку дати відповідь на нього. Такий висновок зробив ВС в постанові №826/12244/14, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

 

Постанова

20 лютого 2018 року                      м.Київ                                №826/12244/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — ОЛЕНДЕРА І.Я.,
суддів: ГОНЧАРОВОЇ І.А., ХАНОВОЇ Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від

 

22.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 у справі за позовом ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Деснянському районі м.Києва про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення

документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо взаємовідносин з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року та визнання протиправним і скасування наказу від 14.08.2014 №1232 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що орган контролю безпідставно прийняв оскаржуваний наказ про проведення перевірки, оскільки ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» дало відповідь на письмовий запит відповідача, де було вказано про

невідповідність письмового запиту вимогам законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014, у задоволенні позову ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» відмовлено повністю з тих підстав, що орган контролю довів правомірність дій щодо прийняття оскаржуваного наказу.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де, посилаючись на

порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» обґрунтована неповним з’ясуванням судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, зокрема тим, що суди залишили поза увагою відсутність в органу контролю законодавчо встановлених підстав

для надсилання позивачу запиту про надання інформації, а в подальшому і прийняття оскаржуваного наказу.

Орган контролю відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надав.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.345 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції закону від 3.10.2017 №2147-VІІІ, що діє з 15.12.2017).

Судами попередніх інстанцій установлено, що орган контролю направив на адресу

позивача запит від 1.07.2014 №*про надання інформації та документального підтвердження правильності декларування податкового кредиту за березень 2014 року щодо взаємовідносин з ТОВ «Бекфаєр» та просив зазначити інформацію стосовно постачальників товарів (робіт, послуг), які були реалізовані на ТОВ «Бекфаєр», у тому числі у березні 2014 року, незалежно від дати придбання.

Також судами у рішеннях вказано, що підставою для направлення вказаного запиту стало отримання органом контролю

податкової інформації щодо ПП «Бекфаєр», а саме — акта ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №** про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 1.03.2014 до 31.03.2014. Зі змісту вказаного акта вбачається, що ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» є контрагентом-покупцем ПП «Бекфаєр», у березні 2014 року останній задекларував

податкові зобов’язання щодо взаємовідносин з позивачем у розмірі 135151,84 грн.

У відповідь на запит органу контролю ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» надіслало лист від 31.07.2014 №*, де зазначило, що зі змісту запиту незрозуміло, у зв’язку із чим і на якій підставі відповідач витребує документальні підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» і ТОВ «Бекфаєр». Також позивач зазначив, що ТОВ «Бекфаєр» не є його контрагентом.

У зв’язку з ненаданням товариством інформації, що визначена у запиті, та її

документального підтвердження відповідач на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу прийняв наказ від 14.08.2014 №1232 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» щодо взаємовідносин з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що у письмовому запиті від 1.07.2014 №* відповідач допустив описку у написанні організаційно-правової форми ПП «Бекфаєр», помилково зазначивши ТОВ

«Бекфаєр». Однак у вказаному письмовому запиті відповідач зазначив код ЄДРПОУ контрагента позивача, щодо якого витребовувалась інформація.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.341 КАС).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту

встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів КАС дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Частиною 2 ст.19 Конституції визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп.75.1 ст.75 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст.78 ПК.

Згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК

документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу контролю, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого

законодавства, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов’язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК органи контролю мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний

перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи контролю функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу контролю і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку органу контролю.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

— за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого

законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю;

— для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст.39 цього кодексу;

— виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

— щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про

порушення правил заповнення податкової накладної;

— у разі проведення зустрічної звірки;

— в інших випадках, визначених цим кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою — листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків, або іншому суб’єкту інформаційних відносин, або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти

інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті органу контролю, та її документальне підтвердження протягом місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абз.1 і 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку давати відповідь на такий запит.

Пунктом 78.4 ст.78 ПК передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу контролю

приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли висновку про правомірність дій органу контролю щодо прийняття оскаржуваного наказу з огляду на те, що

допущена відповідачем описка у написанні організаційно-правової форми контрагента позивача у запиті про надання інформації не є підставою для відмови у наданні витребуваної інформації та її документального підтвердження, оскільки код ЄДРПОУ контрагента було вказано правильно, а отже, в органу контролю були обґрунтовані підстави для прийняття оскаржуваного наказу.

Проте колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судів з огляду на таке.

Так, із запиту від 1.07.2014 №* про надання

інформації та її документального підтвердження вбачається, що відповідач на підставі пп.16.1.5, пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, ст.42, пп.62.1.2, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК, п.14 постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27.12.2010 №1245 та у зв’язку з проведенням аналізу податкової інформації та виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства, просить

позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бекфаєр».

В той же час у вказаному запиті органу контролю конкретно не визначено жодної з шести, визначених у п.73.3 ст.73 ПК, підстав для направлення такого запиту.

Посилання органу контролю, які фактично були взяті до уваги судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, про те, що запит направлено позивачу у зв’язку з надходженням на адресу відповідача акта ДПІ у

Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №* про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 1.03.2014 до 31.03.2014, що, на думку органу контролю, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства, про що зазначено у запиті, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті органу контролю відсутні будь-які

посилання на акт про неможливість проведення зустрічної звірки та не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, включаючи і вказаний акт, які свідчили б про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю.

З огляду на зазначене запит органу контролю про надання інформації від 1.07.2014 №* був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку давати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п.73.3. ст.73 ПК, у зв’язку з чим орган контролю був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав, визначених пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК (ненадання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про

протиправність оскаржуваного наказу.

Таким чином, якщо запит органу контролю про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема, в ньому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит, що, у свою чергу, виключає право органу контролю призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит, а у разі

прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що в органу контролю були відсутні законодавчо встановлені підстави для надсилання позивачу запиту про надання інформації, а в подальшому і прийняття оскаржуваного наказу, є обґрунтованими.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати

рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (ч.1 ст.351 КАС). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається

неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.3 ст.351 КАС).

З огляду на зазначене, враховуючи стст.73, 78 ПК, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до безпідставної відмови ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» у задоволенні позовних вимог про визнання

протиправними дій органу контролю щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки та скасування наказу, а тому касаційна скарга ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись стст.341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, п.4 ч.1 розд.VII «Перехідні положення» КАС, ВС у складі колегії суддів КАС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» задовольнити.

Визнати протиправними дії ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо призначення документальної

позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» щодо взаємовідносин з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року, визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 14.08.2014 №1232 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Источник

[Богдан]

[Богдан]

С 17/06/2018 вступает в силу закон про общества с ограниченной и дополнительной ответственностью (Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», № 2275-VIII – http://zakon0.rada.g...ws/show/2275-19). Обращаем внимание директоров (других ответственных лиц предприятия – орган исполнительной власти) на такие важные моменты:

1. Существенно возросла ответственность директора за не уведомление собственников об ухудшении показателей предприятия.
2. Исключительное право принятия решения о крупной сделке принадлежит собственникам предприятия.
3. Директор, будучи ФЛП, не может осуществлять аналогичную деятельность без решения собственников.
4. Директор не может быть уволен, без назначения нового директора.

С Уважением, Бухгалтерская компания «Солвенси»

[Богдан]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7024/17 № апеляційного провадження: 22-ц/796/ 4204 /2018

Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м.Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :судді-доповідача: ПрокопчукН.О.

суддів: Саліхова В.В., Шкоріної О.І.,

при секретарі: Булах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 05 березня 2018 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача. Посилаючись на те, що відповідач не належним чином виконує зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яку добровільно він не погасив, позивач просив стягнути з нього на свою користь 48 875.35 грн., що становить загальну суму заборгованості станом на 28.02.2017 року.

Рішенням Голосіївського районного суду від 05.03.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк &qun:;Приватбанк&quto; ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову у повному обсязі. Позивач посилається на незаконність судового рішення, порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з;ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що суд не урахував того, що зобов язання має виконуватися належним чином, договір діє до повного його виконання, позовна давність може сплинути лише до деяких чергових платежів, відповідач у порушення зобов&q? ч;язання кредит та відсотки за користування ним не сплатив.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив залишити її без задоволення як безпідставну. Просить звернути увагу на те, що позивачем не доведено надання відповідачу кредитних коштів, розміру кредиту та умов його надання, розрахунок заборгованості здійснено неправомірно та він не доводить наявності заборгованості, її розміру та згоди відповідача на отримання кредиту під відсотки та зміну їх розміру в односторонньому порядку. Крім того, звернувшись із позовом у квітні 2017 року про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 300 грн. за договором від 19.11.2012 року, позивач пропустив строк позовної давності про застосування якої заявив ОСОБА_3

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIIIапеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

До суду апеляційної інстанції представник позивача двічі не з&qust;явився, повідомлений належним чином. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача Штронди А.М., надісланого 30.08.2018 року електронною поштою, про відкладення розгляду справи з посиланням на зайнятість представників Банку у інших судових засіданнях з огляду на повторність неявки представника позивача та недоведеність поважності причин неявки. Виходячи з положень ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи за відсутності представника ПАТ КБ ПриватБанк;.

Відповідач та його представник адвокат ОСОБА_5 вважають апеляційну скаргу безпідставною та необгрунтованою, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з урахування доводів вказаних ними у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом 19.11.2012 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н., відповідно до якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 28.02.2017 року становить 48 875 грн. 35 коп. та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 2 531,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 39451,22 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 4089,15 грн., а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, що складаються із штрафу у фіксованій частині у розмірі 500,00 грн. та штрафу у процентній складовій у розмірі 2303,59 грн.

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідач порушив умови договору щодо сплати щомісячних платежів з 2012 року, а з 31.07. 2013 року не здійснював жодних платежів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду з позовом поза межами строку позовної давності, а умови щодо збільшення строк позовної давності не можна вважати такими, що узгоджені сторонами, оскільки ці Умови не підписані відповідачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що письмового договору між сторонами про збільшення позовної давності укладено не було, оскільки Умови і правила надання банківських послуг у ПриватБанку відповідачем не підписані. У анкеті - заяві позичальника від 19.11.2012 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

З розрахунку заборгованості, наданого банком, вбачається, що відповідач перестав сплачувати будь - які платежі починаючи з 31.07.2013 року. Позивач звернувся з даним позовом до суду 03.04.2017 року. Відтак висновки суду про пропуск позивачем позовної давності відповідають нормам матеріального права та встановленим обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає,що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення .

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 05 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судя-доповідач : 
Судді : 

Повний текст постанови складений : 31 серпня 2018 року

http://www.reyestr.c...Review/76160993

[Владимир Штарк]

Підприємця не можна притягнути до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору за КЗпП і КУпАП одночасно, — ВС

[Богдан]

Недавно в Украине запустили механизм строительной амнистии, которую уже давно обещали внедрить. А в начале 2019 г. общую процедуру и вовсе упростили, предоставив украинцам возможность обзавестись документами на жилье, которое они строили без разрешительных бумаг. Сайт "Сегодня" рассказывает, зачем нужна строительная амнистия, как оформить необходимые документы и сколько это будет стоить.

Строительная амнистия: что это такое и кто может воспользоваться

Строительная амнистия в Украине вступила в силу осенью 2018 г. По факту это легализация дачных, жилых домов и хозяйственных построек, которые были построены без разрешительных документов.

Под амнистию попадают следующие категории объектов:

• усадебные жилые дома, садовые, дачные постройки, гаражи, различные хозяйственные строения общей площадью не более 300 квадратных метров, которые были возведены с 5 августа 1992 года по 9 апреля 2015 года.
• постройки сельскохозяйственного назначения, построенные до 12 марта 2011 г.

"Все эти объекты должны относится к объектам с незначительными последствиями (СС1), которые в свою очередь определяются такими критериями:

• уровень возможной опасности для здоровья и жизни людей, которые постоянно находятся на объекте (до 50 человек);
• уровень возможной опасности для здоровья и жизни людей, которые периодически будут находиться на объекте (до 100 человек);
• стоимость объекта до 2500 минимальных заработных плат (9 млн. 307 тысяч 500 грн. по состоянию на 26.12.2018 года);
• не являются объектами повышенной опасности или влияющими на окружающую среду;
• не относятся к памятникам культурного наследия и не располагаются в их охранных зонах;
• максимальная этажность – 4 этажа.

Также целевое назначение земли, на котором осуществлено самовольное строительство, должно соответствовать назначению строения, иначе строительному амнистированию не быть", – рассказывает Игорь Козак, юрист АО "КФ "ДОМИНАНТА".

Действует эта амнистия бессрочно, и воспользоваться ей могут как те, кто непосредственно сам возвел самострой, так и люди, которым самострои перешли по наследству.

По информации Министерства регионального развития, строительства и ЖКХ Украины, всего за несколько месяцев 2018 г. украинцы узаконили около 9 тыс. домов.

"Строительная реформа, которую мы начали в 2015 году, сегодня дает результат. Мы децентрализуем полномочия ГАСИ (100 городов), максимально упростили и сократили разрешительные процедуры, установили критерии проверок. В 2018 году стартовала онлайн-платформа "Прозрачная ГАСИ", к которой уже обратилось более 1,5 тыс. застройщиков", – пояснил министр регионального развития Геннадий Зубко.

С 18 января 2018 г. вступил в силу приказ Минрегионстроя, который упрощает процедуру строительной амнистии. Теперь все необходимые документы для оформления дома можно подать в режиме онлайн.

Напомним, что в Украине уже вводили строительную амнистию, которая начала действовать в 2015 г. Тогда можно было легализовать самострои 1992-2011 годов по упрощенной процедуре только до конца года.

Как воспользоваться и какие нужны документы

Для того, чтобы оформить документы на постройку, необходимо обратиться в органы государственного архитектурно-строительного контроля при исполнительных комитетах городского, поселкового либо сельского совета. На конец прошлого года в стране работало 100 органов, уполномоченных решать вопросы строительной амнистии.

"Согласно процедуре, введенной строительной амнистией собственник (пользователь) земельного участка, на котором размещен объект строительства, с целью введения последнего в эксплуатацию должен обратиться к соответствующей архитектурно-инженерной организации для проведения техосмотра сооружения, по результатам которого составляется техотчет (в случаях предусмотренных законодательством) или ставится отметка в техническом паспорте", – говорит в комментарии сайту "Сегодня" Артем Белоусов, Советник ЮК JN Legal.

Юрист добавляет, что после завершения технического осмотра объекта строительства необходимо обратиться в орган архитектурно-строительного контроля через Центр предоставления административных услуг со следующими документами: заявлением, экземпляре заполненной декларации про готовность объекта к эксплуатации, техническом отчете (если это предусмотрено законодательством) и заверенными копиями документов, подтверждающих право собственности (пользования) земельным участком и технического паспорта.

На официальном сайте ГАСИ (Государственная архитектурно-строительная инспекция) указано, что для оформления недвижимости, которая попадает под строительную амнистию, нужны такие бумаги:

• документ о технической инвентаризации, т.е. техпаспорт. Чтобы его получить, нужно обратиться в сертифицированный орган технической инвентаризации.
• Документ, который подтверждает право на землю с самовольными застройками.
• Для строений сельхозназначения или объектов технического назначения площадью больше 100 квадратных метров необходимо составить отчет о проведении технического обследования объекта.
• Заявление на согласование месторасположения объекта.
• Декларация о готовности объекта к эксплуатации.

Документы подаются через Центр по оказанию административных услуг и рассматриваются до десяти дней.

Напомним, для того, чтобы узаконить самострой, необходимо, чтобы он соответствовал целевому назначению земельного участка. Также под действие амнистии не попадают многоэтажки, квартиры и самовольно построенные гаражи на придомовых территориях многоэтажных домов.

Сколько это будет стоить

Для того, чтобы легализировать самострой, большие деньги не нужны. Основные средства придется отдать за проведение технической инвентаризации, которую делают частные структуры. Изготовление техпаспорта для частных домов площадью до 100 квадратных метров составляет около 1000 грн, а вот для построек свыше этой площади вырастает и цена – до 2000–3000 грн, в зависимости от скорости исполнения.

Если же не обзавестись документами на свои постройки, за это можно получить штрафы.

"Эксплуатация объекта строительства без введения его в эксплуатацию влечёт к привлечению частного лица к административной ответственности согласно ст. 96 КУпАП (от 8500 до 10 200 грн.), не дает права использования систем коммуникации (вода, газ, тепло и электроэнергия), а также не дает возможности юридически распоряжаться таким объектом как недвижимостью (продавать, сдавать в аренду, передавать по наследству и т.д.) ", – говорит Артем Белоусов.

ПРОТОКОЛ

[Евгений В]

С 1 января 2020 года прожиточный минимум для трудоспособных лиц в Законе о Госбюджете на 2020 год установлен на уровне 2102 грн. Соответственно, повысились ставки судебного сбора

Ставки судебного сбора - https://jurliga.liga...a-sudebnyy-sbor

[Богдан]

Что делать, если банк выставил счет за пользование картой, о которой вы забыли: объяснение НБУ

В Национальном банке Украины объяснили, что следует делать банковским клиентам, если они получили от банка счет за обслуживание платежной карты, которой уже долгое время не пользовались.

Об этом свидетельствует информация на сайте регулятора.

“Одной из распространенных проблем, за решением которых обращаются в НБУ, следующая: клиент в банке получил карту, ежемесячный платеж за ее обслуживание составляет условно 20 грн. В течение длительного времени – 2-3 лет – он не пользовался картой, а потом обнаружил, что имеет задолженность перед банком на сумму условно 20 тыс. грн (или значительно больше). Дело в том, что банк самостоятельно открыл кредитный лимит, чтобы за счет него списывать средства за обслуживание карты. в то же время потребитель не подписывал с банком кредитного договора, а также не получал от банка информацию о реальной годовой процентной ставке по открытым кредитам и о платежах в случае просрочки”, – говорится в сообщении.

Как решить такую ситуацию:

• Сначала обратиться непосредственно в банк и указать на отсутствие кредитного договора с учреждением;

• Объяснить работникам банка, что вам не предоставлялась информация о реальной годовой процентной ставке, общей стоимости кредита, платежи в случае просрочки;

• подчеркнуть, что требования банка о погашении долга по кредиту являются безосновательными, ведь банк списал долг и проценты за счет кредита, на который вы даже не соглашались.

В течение месяца банк должен предоставить вам ответ:

• если он вас не удовлетворил, необходимо обратиться в Национальный банк. Профильное подразделение – Управление защиты прав потребителей финансовых услуг – рассмотреть жалобу и обратиться в банк за разъяснениями, если ваши права действительно были нарушены.

Как отмечается, практика показывает, что после обращений Национального банка к банкам в таких ситуациях банки преимущественно соглашаются с доводами регулятора и потребителя и в результате списывают начисленный долг.

В ситуациях по обращениям, которые поступали в НБУ, регулятор использовал следующие аргументы:

• В соответствии с Условиями и правилами предоставления банковских услуг самого банка он может списывать платеж за счет имеющихся на счете денежных средств (а не открывая кредит);

• В соответствии с Условиями и правилами предоставления банковских услуг самого банка списание платежа за обслуживание карты прекращается, если картой не пользуются в течение 90 дней;

• потребитель не подписывал кредитный договор и не давал согласие на установление кредитного лимита, что является требованием украинского законодательства;

• потребитель не был ознакомлен с документами, где указана реальная годовая процентная ставка по кредиту, его общая стоимость, платежи в случае просрочки, что является требованием украинского законодательства.

Finance.ua