Перейти к содержимому


Немного юриспруденции


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 90

#1 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

29 июля 2015 - 20:54

Во всех судах можно осуществлять видеосъемку без разрешения
11:29 29.07.15
Возможность свободных фотосъемки, видео- и аудиозаписи предусмотрена Законом о справедливом суде
IMG_4955_433x433.JPG
ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ

Высший хозяйственный суд напомнил, что 28 марта 2015 года вступил в силуЗакон «Об обеспечении права на справедливый суд», целью которого является повышение национальных стандартов судоустройства и судопроизводства и обеспечения права на справедливый суд.

В частности, ст. 11 Закона предусмотрено, что участники судебного процесса, другие лица, присутствующие в зале судебного заседания, представители средств массовой информации могутпроводить в зале судебного заседания фотосъемку, видео- и аудиозапись с использованием портативных видео и аудиотехнические средств без получения отдельного разрешения суда, но с учетом ограничений, установленных законом.

Трансляция судебного заседания осуществляется с разрешения суда. Проведение в зале судебного заседания фотосъемки, видеозаписи, а также трансляция судебного заседания должны осуществляться без создания помех в ведении заседания и осуществлении участниками судебного процесса их процессуальных прав.

Указанные положения Закона в равной степени касаются судов всех юрисдикций, в том числе и хозяйственных.

Источник: ВХСУ

 


  • 2

#2 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

31 июля 2015 - 20:18

 

В першу чергу вноситимуть дані щодо корупційних порушень

31.07.2015 15:44

Державна судова адміністрація визначила строки в які керівники апаратів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції повинні надіслати відомості про набрання законної сили рішеннями суду до Єдиного державного реєстру судових рішень. Перший термін спливає 1 вересня.


 

Так, відповідно до наказу ДСА від 17 липня 2015 року №107, наповнення Реєстру збираються організувати в наступні строки:

- до 1 вересня 2015 року планується забезпечити надсилання до ЄДРСР відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили, починаючи з 1 січня 2010 року, у справах про адміністративні корупційні правопорушення, пов'язані з корупцією (глава 13-А КоАП) та корупційні правопорушення, що містять ознаки злочинів, передбачені у примітці

до статті 45 КК, а також про притягнення осіб до цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;

- до 28 вересня 2015 року - надіслати до ЄДРСР відомості щодо набрання судовими рішеннями законної сили в інших судових справах, починаючи з 1 січня 2010 року.

Персональну відповідальність за це несуть керівники апаратів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції.

Нагадаємо, Закон про справедливий суд надав ДСА півроку на внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень тих судових рішень, які не були внесені до Реєстру, починаючи з 1 січня 2010 р. Рада суддів України хоче відтермінувати виконання цього завдання.

 

Закон і Бізнес


  • 2

#3 Лёга Евгений

Лёга Евгений
  • Техподдержка
  • 1 651 сообщений

08 сентября 2015 - 15:48

1 вересня 2015 року набрав чинності Закон від 22 травня 2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Згідно з документом, збільшуються ставки судового збору, змінюються підходи до його нарахування, скорочуються деякі види пільг з оплати судового збору.

Проте відтепер, відповідно до нової редакції закону, ставки судового збору диференціюються залежно від суб'єктів звернення до суду: юридична особа, фізична особа - підприємець, фізична особа. При цьому в деяких випадках ставки підвищилися як мінімум удвічі, а для юросіб - навіть більше. 

Для кращого ознайомлення із нововеденнями пропонуємо переглянути інфографіку, яка наглядно продемонструє зміни в законі.

Подання до суду загальної юрисдикції

Подання до господарського суду 

Подання до адміністративного суду

Видача судами документів та постанови про адмінітсративного стягнення


  • 1

#4 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

05 ноября 2015 - 10:22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21 жовтня 2015 року

 

м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

 

Головуючого Романюка Я.М.,

Суддів: Гуменюка В.І., Сеніна Ю.Л.,

Лященко Н.П., Сімоненко В.М.,

Охрімчук Л.І., Яреми А.Г.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом третьої особи ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк» про визнання кредитного договору недійсним за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року,

 

в с т а н о в и л а :

 

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство «Апекс-Банк» (далі – ПАТ «Апекс-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що 8 червня 2012 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого та з урахуванням додаткових договорів останній отримав кредит в розмірі 565 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19 % на рік терміном до 5 червня 2014 року. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань з повернення кредиту виникла заборгованість у розмірі 900 117 грн. 87 коп., яка складається із 564 615 грн. – заборгованість за кредитом, 79 357 грн. 84 коп. – заборгованість за процентами за користування кредитом, 297 778 грн. 32 коп. – пеня за прострочення сплати кредиту, 535 грн. 57 коп. – пеня за прострочення сплати процентів та 31 831 грн. 14 коп. – штрафу. Ураховуючи викладене, ПАТ «Апекс-Банк» просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 900 117 грн. 87 коп. 

 

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Апекс-Банк» про визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що спірний договір було укладено під час зареєстрованого шлюбу її з ОСОБА_1, проте згоди останньому на вчинення правочину, який виходить за межі дрібного побутового, вона не надавала. Крім того, оспорюваний кредитний договір ставить її сім’ю у вкрай невигідне становище та призвело до погіршення матеріального становища. 

 

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року, позов ПАТ «Апекс-Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Апекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 900 117 грн. 87 коп. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін. 

 

У заяві ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме частини третьої статті 509, статті 549 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення представників заявника ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підтримання заяви, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

 

На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

 

Судом встановлено, що 8 червня 2012 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію на поточні потреби з лімітом кредитування в сумі 165 000 грн. зі сплатою 19 % річних за користування кредитними коштами, строком повернення кредиту до 5 червня 2014 року.

 

17 квітня 2013 року між сторонами укладено додатковий договір НОМЕР_1 до кредитного договору від 8 червня 2012 року, яким сторони погодили ліміт кредитування в розмірі 565 000 грн. 

 

10 лютого 2014 року між сторонами укладено додатковий договір НОМЕР_2 до кредитного договору від 8 червня 2012 року, відповідно до якого сторони погодили, що проценти за користування кредитом в січні 2014 року сплачуються на рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Апекс-Банк». 

 

Як вбачається з заяв на видачу готівки позичальником за вказаним кредитним договором були отримані від позивача наступні грошові кошти: 8 червня 2012 року – 73 000 грн., 14 червня 2012 року – 16 270 грн., 26 червня 2012 року – 16 000 грн., 13 липня 2012 року – 59 730 грн., 17 квітня 2013 року – 366 615 грн. та 8 травня 2013 року – 33 000 грн., а всього на загальну суму 564 615 грн. 

 

На підставі пункту 3.3.1 кредитного договору позичальник зобов’язується забезпечити повернення кредиту згідно умов кредитного договору, але не пізніше 5 червня 2014 року, щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в сумах та в строки відповідно до умов пункту 1.2 цього договору, сплатити комісійну винагороду в сумі та в строки, передбачені пунктом 1.3 цього договору, сплачувати інші платежі відповідно до умов договору.

 

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості, за кожний день прострочення з дати виникнення простроченої заборгованості по дату погашення простроченої заборгованості, включаючи дату погашення). 

 

Згідно пункту 4.2 кредитного договору при несвоєчасному погашенні кредиту, процентів за користування кредитом, комісій позичальник сплачує банку штраф в розмірі 5 % від суми непогашеного боргу. 

 

ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого позивачем відповідно до умов кредитного договору станом на 28 січня 2015 року нарахована заборгованість на загальну суму 900 117 грн. 87 коп., яка включає заборгованість: за кредитом у розмірі 564 615 грн., по процентах – 79 357 грн. 84 коп., пеню за період з 11 червня 2014 року по 11 грудня 2014 року за прострочення сплати кредиту – 207 778 грн. 32 коп. та за прострочення сплати процентів за період з 11 червня 2014 року по 28 січня 2015 року у розмірі 16 535 грн. 57 коп. і штраф, відповідно пункту 4.2 кредитного договору за період з 11 червня 2014 року по 13 січня 2015 року за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом в сумі 31 831 грн. 14 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості. 

 

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПАТ «Апекс-Банк», з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що позичальник за спірним кредитним договором належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання з повернення кредитних коштів, у результаті чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягнення з боржника на користь кредитора. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суди керувалися, зокрема, тим, що відсутня подвійна відповідальність позичальника при одночасному стягненні пені та штрафу на підставі пунктів 4.1 та 4.2 кредитного договору, оскільки застосування пені та штрафу передбачалося за різні види порушення умов кредитного договору, а тому це не свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України.

 

Проте у наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року, 6 серпня 2014 року, 24 червня 2015 року та від 16 квітня 2014 року, на які як на приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини третьої статті 509, статті 549 ЦК України посилається заявник, у справі з аналогічних правовідносин суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порядку й строків погашення кредиту суперечить частині першій статті 61 Конституції України. 

 

Наведені приклади свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 509, 549 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. 

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

 

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

 

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

 

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

 

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

 

Умовами спірного договору, а саме пунктом 4.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення

 

У той самий час, згідно з пунктами 4.2, 4.3, 4.4 та 4.5 кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них – несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

 

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

 

Однак у справі, яка переглядається, вищезазначеним положенням Кодексу та Конституції України судом належної правової оцінки надано не було, а тому відповідно до ст. 360-4 ЦПК України рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частинами першою, другою статті 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а :

 

Заяву ОСОБА_1 задовольнити. 

 

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий

Я.М. Романюк

Судді

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко 

Л.І. Охрімчук

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

А.Г. Ярема

 

Правова позиція 

у справі № 6-2003цс15

 

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

 

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

 

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

 

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

 

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.


  • 0

#5 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

07 ноября 2015 - 23:02

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
у справі № 6-1161цс15

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які зумовили збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов’язання про дострокове повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Унесення додатковою угодою змін до кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителя на такі зміни призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього і зумовлює припинення поруки.


  • 0

#6 Евгений В

Евгений В
  • Пользователи
  • 10 109 сообщений

25 ноября 2015 - 21:54

Нажаль, не всі знають, що перевірити дійсність документа, викладеного на нотаріальному бланку може самостійно будь-яка особа без участі нотаріуса.

Так, достатньо пройти за посиланням, що вказано нижче, і ввести серію відповідного бланку та його номер, після чого ви отримаєте інформацію про те, коли саме відповідний бланк витрачено і для якої конкретно дії. Після цього вам залишиться лише звірити отриману інформацію з тим документом, який ви перевіряли.

Є ще простіший варіант для володільцев мобільних пристроїв з камерами - достатньо відсканувати qr код в нижній частини бланку та отримати пряме посилання на інформацію щодо нього.

Користуйтесь з задоволенням!

http://rnb.informjust.ua/
  • 1

#7 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

04 декабря 2015 - 10:24

Скрытый текст


  • 3

#8 Дмитрий Пупкин

Дмитрий Пупкин
  • Пользователи
  • 625 сообщений

17 декабря 2015 - 12:48

Скрытый текст

  • 5

#9 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

31 декабря 2015 - 21:20


  • 2

#10 mihail

mihail
  • Пользователи
  • 405 сообщений

31 декабря 2015 - 21:48

Ну шо ж Вы хоттите, он же только во втором классе :lol:


  • 1

#11 mailov

mailov
  • Заблокированные
  • 4 416 сообщений

31 декабря 2015 - 22:58

Ну шо ж Вы хоттите, он же только во втором классе :lol:

еще только во втором, а уже хапуга...


  • 0

#12 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

10 января 2016 - 16:07

Ставки судебного сбора с 01.01.2016
  • 0

#13 Дмитрий Федоренко

Дмитрий Федоренко
  • Администрация
  • 21 470 сообщений

10 января 2016 - 16:53

Т.е. суды теперь просто недоступны...


  • 1

#14 Igor

Igor
  • Пользователи
  • 6 775 сообщений

10 января 2016 - 16:59

Т.е. суды теперь просто недоступны...

отчего же? 551 грн и можно судиться. 


  • 0

#15 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

10 января 2016 - 17:03

отчего же? 551 грн и можно судиться. 

разве что развестись  :gha:


  • 1

#16 Frey

Frey
  • Пользователи
  • 2 523 сообщений

10 января 2016 - 17:08

Скорее будут больше обращаться к юристам, чтоб делать меньше ошибок при обращениях.
  • 0

#17 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

10 января 2016 - 17:27

Скорее будут больше обращаться к юристам, чтоб делать меньше ошибок при обращениях.

скорее, не будут вообще обращаться или только в самых крайних случаях и те у кого есть деньги

Так сказать, правосудие по украински.

Ибо обращение к юристам это еще  + от 3000 грн......

и никакой гарантии на результат рассмотрения дела нет с нашими судами.


  • 2

#18 Igor

Igor
  • Пользователи
  • 6 775 сообщений

10 января 2016 - 18:39

разве что развестись  :gha:

Откуда такой вывод?  Подать на чиновника разве дороже будет? 


  • 0

#19 Дмитрий Федоренко

Дмитрий Федоренко
  • Администрация
  • 21 470 сообщений

10 января 2016 - 19:09

отчего же? 551 грн и можно судиться. 

При средней зарплате в 2000грн это будет затруднительно...


  • 1

#20 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 26 542 сообщений

10 января 2016 - 20:17

Откуда такой вывод?  Подать на чиновника разве дороже будет? 

да  с таблицы и цифр, откуда ж еще может быть вывод?  :gha:

Для обжалования действий субъекта властных полномочий судебный сбор тоже составляет 551 грн.

Но... большая категория дел по правилам административного судопроизводства рассматривается Днепропетровским окружным административным судом.

Т.е. 551 грн. это только судебный сбор, а еще поездки в Днепр, услуги юристов... сомневаюсь что ты будешь что-то обжаловать.

Я уже молчу про то, что если на тебя наложили штраф в 500 грн  будешь ли ты только судебный сбор оплачивать в 551 грн.?  :lol:


  • 0