Перейти к содержимому


Налоговая


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 53

#41 Biz

Biz
  • Пользователи
  • 7 353 сообщений

11 Июль 2018 - 16:20

Отбой тревоги, оба счета работают, прежний действует до 2 сентября. Наслушался тут Димы что счета сменили ради штрафов. Если у кого-то сомнения, то в налоговой по ИНН могут проверить, увидели ли они деньги.

ну впринципе и в прошлый раз, когда меняли счета, то действовали оба несколько месяцев
  • 0

#42 Igor

Igor
  • Пользователи
  • 6 688 сообщений

11 Июль 2018 - 16:26

ну впринципе и в прошлый раз, когда меняли счета, то действовали оба несколько месяцев

С какого перепугу только они их меняют.... 


  • 0

#43 Biz

Biz
  • Пользователи
  • 7 353 сообщений

11 Июль 2018 - 17:10

С какого перепугу только они их меняют....

там же банк сменился
  • 0

#44 Biz

Biz
  • Пользователи
  • 7 353 сообщений

11 Июль 2018 - 17:15

Было
МФО:805012, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
А стало шото 899998 банк казначейство україни еап

Сообщение отредактировал Biz: 11 Июль 2018 - 17:15

  • 1

#45 Дмитрий Федоренко

Дмитрий Федоренко
  • Администрация
  • 20 438 сообщений

11 Июль 2018 - 21:13

С какого перепугу только они их меняют.... 

:gha: :gha: :gha:


  • 0

#46 Евгений В

Евгений В
  • Пользователи
  • 9 357 сообщений

12 Июль 2018 - 14:05

Нет там выше по ссылке в разделе Петриковсого района нового счета. Теперь прийдется ехать в Петриковку в налоговую ( сверять, увидели ли мои платежи (

зачем так далеко ехать? Зайдите в лк налоговой и смотрите все свои оплаты, счета, документы
  • 0

#47 Biz

Biz
  • Пользователи
  • 7 353 сообщений

12 Июль 2018 - 14:28

зачем так далеко ехать? Зайдите в лк налоговой и смотрите все свои оплаты, счета, документы

там же через пару дней заходит


  • 0

#48 Biz

Biz
  • Пользователи
  • 7 353 сообщений

12 Июль 2018 - 14:29

я прошлый отчет шото долго не мог сдать в кабинете, все не хотело принимать новый элдоговор, в итоге плюнул, перешел дорогу и отдал в окошко  :gha:


  • 0

#49 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 24 323 сообщений

14 Сентябрь 2018 - 14:02

http://www.reyestr.c...Review/76165536

Категорія справи №

820/2541/15

: Адміністративні справи; Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.

  Надіслано судом: 30.08.2018. Зареєстровано: 02.09.2018. Оприлюднено: 03.09.2018. Дата набрання законної сили: 29.08.2018

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

29 серпня 2018 року

Київ

справа №820/2541/15

адміністративне провадження №К/9901/8114/18

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Гумінської Л.М. від 25 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мінаєвої О.М., суддів: Макаренко Я.М., Шевцової І.Т. від 15 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

 

ВСТАНОВИВ:

 

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нертус» звернулось до суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: - визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по призначенню та проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Декомп» за серпень, вересень 2014 року, за результатами якої був складений акт від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246; - визнати протиправним дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення коригування та внесення змін до ІБД «Податковий блок» (АІС «Аудит», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інші) з податку на додану вартість без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246 за період серпень, вересень 2014 року; - зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити та відобразити у відповідних вкладках ІБД «Податковий блок» (АІС «Аудит», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інші) показники, відображені ТОВ «Нертус» самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2014 року та які були відкориговані на підставі акту перевірки від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246; - зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з ІБД «Податковий блок» (АІС «Аудит», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інші) інформацію, внесену у зв'язку з прийняттям акта перевірки від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246.

 

В обґрунтування позовних вимог посилалось на відсутність законодавчо визначених підстав для призначення та проведення відповідачем перевірки (у наданих ним запитах щодо отримання пояснень та їх документального підтвердження не містилась вказівка на порушення ТОВ «Нертус» податкового, валютного та іншого законодавства) і, як наслідок, відповідного коригування задекларованих ним показників в податкових базах відповідно до акта проведеної перевірки, до того ж без прийняття податкових повідомлень-рішень.

 

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року, позов задоволено повністю.

 

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки відповідачем не доведено обставин виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Як наслідок, за висновками судів, дані показників в інформаційній системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відкориговані відповідно до акта проведеної перевірки, підлягають відновленню до стану, який існував до внесення змін.

 

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

У касаційній скарзі відповідач посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки запити щодо надання пояснень та їх документального підтвердження були направлені позивачу у зв'язку із отриманням податкової інформації щодо контрагента позивача, а тому, як вважає відповідач, перевірка проведена законно. Крім того, зазначає, що висновки, викладені у акті перевірки, не можуть бути предметом оскарження в суді, на що не звернули увагу суди першої та апеляційної інстанцій. До того ж наголошує, що самостійно задекларовані підприємством показники податковим органом не змінювалися, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою.

 

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 серпня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

 

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

 

У запереченнях на касаційну скаргу та поясненнях до заперечень позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. Вказує, що у надісланих відповідачем запитах не містилася інформація про порушення ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства з описом їх та конкретизацією, а тому у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення перевірки. Також зазначає, що посилання податкового органу на надання судами попередніх інстанцій оцінки висновкам акта перевірки не відповідають змісту оскаржуваних судових рішень, а нездійснення ним будь-яких коригувань спростовується витягами з аналітичної системи.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем надіслано ТОВ «Нертус» письмовий запит від 29 жовтня 2014 року №13289/10/20-36-22-03-14, в якому, посилаючись на підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та отримання податкової інформації, яка свідчать про порушення ТОВ «Нертус» податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Декомп» за серпень 2014 року, просив протягом 10 робочих днів з дня отримання цього запиту надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам із згаданим контрагентом.

 

29 грудня 2014 року позивачем отримано аналогічний попередньому запит від 16 грудня 2014 року №14832/10/20-36-22-03-14 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Декомп» за вересень 2014 року.

 

У відповідях від 05 січня 2015 року №05/01-1 та №05/01-2 ТОВ «Нертус» відмовило у наданні пояснень та їх документального підтвердження щодо правовідносин з ТОВ «Декомп» у зв'язку із тим, що відповідач не зазначив визначених ПК України підстав для отримання інформації від платника податків.

 

У подальшому на підставі наказу від 28 січня 2015 року №136 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», який видано з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 ПК України, відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка з ТОВ «Нертус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «Декомп» за серпень, вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246, яким встановлено порушення пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статі 201, статей 185, 188, 192 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 2  319 559, 62 грн.

 

Отже, як встановлено судами в ході розгляду справи, фактичною підставою для призначення та проведення перевірки були положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

 

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

 

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

 

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

 

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

 

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

 

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

 

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакції, чинній на час направлення обов'язкових письмових запитів) документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

 

Слід звернути увагу на те, що до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пізніше були внесені зміни та на час призначення перевірки його редакція свідчила, що перевірка може проводитись у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

 

В свою чергу, такі зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

 

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться за наказом керівника контролюючого орану та за наявності підстав для її проведення й, у свою чергу, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України у разі: - виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; - ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, але за умови зазначення у ньому порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

 

Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.

 

Разом з тим, суди встановили, що запити податкового органу всупереч вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України не містили будь-яких посилань на порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства з їх описом та конкретизацією.

 

За наведеного, посилання контролюючого органу у касаційній скарзі на те, що підставою для надіслання позивачу запитів було отримання як такої інформації про результати зустрічної звірки його контрагента ТОВ «Декомп» щодо господарських правовідносин з третіми особами, не є такими, що заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу має використовуватися інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що перевірка відповідачем була призначена та проведена з порушенням норм ПК України, а, відтак, й його послідуючі дії щодо внесення змін до інформаційних баз даних контролюючих органів є неправомірними.

Доводи ж щодо нездійснення відповідачем коригування у базах даних податкових органів показників, задекларованих позивачем, є неприйнятними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи (роздруківками з ІС «Податковий блок»), що на підставі акта перевірки від 27 лютого 2015 року №990/20-36-22-03-07/31942246 контролюючим органом внесено зміни до показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Нертус".

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у справі №  820/2541/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.


  • 1

#50 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 24 323 сообщений

14 Сентябрь 2018 - 15:54

Банки почали повідомляти ДФС про рахунки фізосіб зі статусом ФОП...

https://news.dtkt.ua...on/common/50318


  • 1

#51 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 24 323 сообщений

19 Октябрь 2018 - 08:23

Сформовано проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік
  • 0

#52 Евгений В

Евгений В
  • Пользователи
  • 9 357 сообщений

08 Май 2019 - 09:00

Оприлюднено нові рахунки для сплати ЄСВ
https://buhgalter911...ws-1042958.html
  • 2

#53 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 24 323 сообщений

17 Июль 2019 - 21:20


  • 2

#54 Богдан

Богдан
  • Администрация
  • 24 323 сообщений

05 Август 2019 - 12:36

Андрей ТамошюнасПодписаться

ЗАХИЩАЄМО "ПОСЛУГИ" ВІД ФІСКАЛІВ
5 заперечень на акт перевірки від "нового" ВС + 1 аргумент від практиків

1⃣ Послуга «спожита», тому фіскали її не «бачать»
«Обґрунтування податкового органу в акті перевірки … про непідтвердження надання послуг за ланцюгом постачання є таким, що не відповідає правовій природі послуги як явища та приписам статті 901 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності …
(постанова ВС від 09.10.18р. по справі №806/1013/17)
«… за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення.»
(постанова ВС від 04.04.18р. по справі №10/4751/13-а)

2⃣ Доцільність/ефективність витрат на послуги – не ДФС «ума дело»
«… податковим органом помилково ототожнений господарський характер витрат платника на оплату рекламних послуг з економічною ефективністю таких витрат, оскільки витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту, є необхідними для забезпечення економічної діяльності платника з отримання прибутку. Економічна ж ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником.
… здійснення господарської компетенції здійснюється … суб`єктом господарювання на власний ризик … він самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг. Здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу.
… податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання … послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями … без оцінювання доцільності такої реклами, її ефективності, впливу змістового наповнення такої реклами на результат діяльності платника»
Постанова ВС від 21.05.19р. по справі №826/11026/15
«… посилання податкового органу про недоцільність залучення комісіонера ґрунтуються на припущеннях та не відповідає принципу свободи договору, що передбачений в законодавстві України»
«… посилання податкового органу на безпідставність укладення позивачем договорів на отримання ідентичних послуг від різних постачальників не свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень (заборон) у виборі постачальників послуг чи закупівлі одного виду послуг тільки у певного постачальника, в тому числі і щодо виконання послуг з організації перевезень вантажу»
(постанова ВС від 31.07.18р. по справі №802/4527/13-а)

3⃣ І все ж таки про доцільність та ефективність …
«… позивач є платником податків, в своїй діяльності керується податковим законодавством, а тому юридичні консультації у сфері податкового законодавства … придбавалися для їх використання у власній господарській діяльності, необхідність придбання … юридичних послуг консультаційного характеру викликано тим, що штатний бухгалтер не мав відповідного фаху, досвіду, освіти, кваліфікації та компетенції для надання юридичних консультацій. Надані послуги сприяли збереженню активів … та створенню умов для такого збереження у майбутньому.
Також встановлена доцільність та необхідність отримання консультацій у сфері правил оподаткування та податкового контролю, яка підтверджується наявністю судових спорів позивача із податковим органом, на підтвердження чого позивачем надані копії судових рішень, що доводить факт того, що юридичні консультаційні послуги мали позитивний вплив на результати господарської діяльності позивача»
«Встановлені обставини зумовили висновок про те, що підвищення доходу Товариства свідчить про зміну в структурі його активів, фактичне використання в господарській діяльності позивача зазначених агентських послуг та отримання останнім економічного ефекту від придбаних послуг...»
(постанова ВС 23.04.19р. по справі №820/1737/17)

4⃣ «Що хочу, те і верчу…»
4⃣.1⃣ Законодавство не встановлює переліку документів, якими повинні підтверджуватись ті чи інші господарські операції
«Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. … критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу»
(постанова ВС від 16.06.19р. по справі № 802/2618/14-а)
«А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою спірних послуг позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг, зокрема, консультаційно-інформаційних послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді звіту, висновку тощо»
(постанова ВС від 12.02.19р. по справі № 815/5349/16)
«Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції»
(постанова ВС від 04.04.18р. по справі №10/4751/13-а)

4⃣.2⃣ Законодавством не встановлено вимог щодо повноти відображення у первинних документах відомостей про господарські операції
«… ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.»
(постанова ВС від 20.06.19р. по справі №826/1453/14)

5⃣ Недійсними угоди визнає суд, а ДФС – це не суд
«… визнання під час перевірки податковим органом нікчемними правочинів знаходиться за межами здійснення ним контролю дотримання податкового законодавства. За наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання»
(постанова ВС від 19.02.19р. по справі №П/811/3205/15)

«не все безоплатне в дохід» (на прикладі позички)

Ситуація: підприємство користувалось приміщенням на підставі договору позички.
Фіскальна позиція: вона однозначна і всім відома – при безоплатному користуванні приміщенням компанія отримувала дохід у розмірі збережених коштів (розрахунок здійснено на підставі середньої ринкової вартості оренди за 1 кв.м. приміщення, яку взято з мережі інтернет).
Актифіскальна позиція:
- згідно правил П(С)БО у випадку з безоплатно наданими послугами відсутній факт збільшення активу або зменшення зобов’язання, отже і нема підстав стверджувати про отримання доходу.
- об’єктом оподаткування є не дохід, а фінансовий результат, скоригований до оподаткування на податкові різниці. Однак, ПКУ не передбачає в даному випадку вимог щодо відповідного коригування.

Хоча, очевидно, що "дешева" оренда, безпечніше "дорогої" позички


  • 0